Спочатку музика мала прикладний характер , оскільки була тісно пов’язана з трудовими процесами , первинною магією, але водночас і невіддільна від інших різновидів мистецтва : поезії, танців. Музика не може , як слово , виражати конкретні поняття і наочно , як образотворче мистецтво, зображувати зміст ( їм властиві розвиток , перетворення і зіткнення узагальнених образів ) емоцій , що в нашій свідомості можуть порівнюватися з явищами природи. Як важливий засіб духовного виховання людини , вона формує естетичні смаки та ідеали , розвиває емоційну чутливість , відчуття прекрасного , впливає на сферу почуттів, інтелект людини , скеровує її поведінку.