Батько, коли побачив, дуже сварився і строго – настрого заборонив брати зошит брата. І справа навіть не в тому, що зошити для селянина дорого коштували, а батьки стали помічати, якою предивною, на їхній погляд, стала дочка. „Накарав же нас Господь ! За що нам, бідним, така кара небесна ? « – жалілись вони сусідам. „Ти б, Катре, краще вишивала, – сварили вони її, – а то сидиш, чортів малюєш”.