Після того як познайомилася з „Кобзарем”, Катерина Василівна назвала Тараса Шевченка своїм „батьком” і остаточно вирішила стати художником. Але вчителі незабаром поїхали з села, і Катерина знову ж таки залишилась сам на сам з людською ворожістю.
Почула якось Катерина, що в Миргороді є технікум, де „вчать на художників”, зібрала свої малюнки і поїхала туди. Але на перше ж питання приймальної комісії : „У вас є освіта? „ – Катрі нічого було відповісти.